- зречення
- -я, с.1) Дія за знач. зректися 1).2) Офіційний документ про відмову від своїх прав (перев. на престол).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зречення
Смотреть что такое "зречення" в других словарях:
зречення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відлюдництво — (зречення / уникнення стосунків із людьми; життя на самоті), самітництво, усамітнення … Словник синонімів української мови
резигнація — Резигнація: відмова від чогось, примирення з долею [29;30] відмовлення від чогось, відречення [44 1] Відречення [XX] Мені здається, що найбільша часть щасливих подруж основана іменно на тій обопільній взаємній резигнації, на поблажливості до… … Толковый украинский словарь
абдикація — Абдикація: відмова, зречення [45] відречення від (престолу) влади [47] відречення від влади [46,1;46 2] зречення [18;48;49,III,XX] Але із сказаного пізнаєте також, що піддаватися під юрисдикцію таких людей було б і з моєї і з Вашої сторони… … Толковый украинский словарь
абдикація — ї, ж. Зречення престолу, відмова від влади, посади чи сану … Український тлумачний словник
аб'юрація — ї, ж. Прилюдне зречення віри або своїх переконань … Український тлумачний словник
аскетизм — у, ч. 1) Релігійно етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва і умертвіння плоті для досягнення моральної досконалості. 2) перен. Надзвичайна стриманість, відмовлення від життєвих благ … Український тлумачний словник
відлюдництво — а, с. Зречення або уникання стосунків із людьми; життя на самоті … Український тлумачний словник
відступництво — а, с. 1) Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада. 2) Зречення своїх релігійних переконань; апостазія … Український тлумачний словник
віровідступництво — а, с. Зречення своєї віри … Український тлумачний словник
